Rambler's Top100
Камінець - \
Четвер, 28.08.2008, 03:14
Величие мира всегда находится в соответствии с величием духа, смотрящего на него. Добрый находит здесь на земле свой рай, злой имеет уже здесь свой ад.

Генрих Гейне

Ви увійшли як Церера-Ерида | Група "Гості" | RSS
Меню

Камінець
Вітаю у себе [1]
Теорія художнього перекладу [6]
Рецензії [2]
Переклади [5]

Наша кнопочка



Код:<center><script type="text/javascript" src="http://kaminec.com.ua/rtr/1-1"></script>

Наш опрос
Як Ви дізнались про проект
Усього відповідей: 13

Головна » Камінець » Таємниці художнього перекладу » Переклади[ Додати статтю ]

Конкурс на кращий переклад українською мовою 66 сонету В. Шекспіра
КОНКУРС НА КРАЩИЙ ПЕРЕКЛАД 66-ГО СОНЕТА ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА

РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ!!!

Редакція

Дякую усім за чудовий конкурс. Дякую організатору за ідею та її реалізацію, дякую автором за активну участь та сумлінну працю, дякую членам журі за оцінку. Для нас усіх це був перший конкурс, ініційований та проведений одним із авторів “Гоголівської Академії” – Володимиром Чернишенком. І ця перша спроба йому вдалась, хоча не обійшлося без суперечностей. Зараз нагально і чи не вперше за історію сайту постала проблема критеріїв та системи оцінювання. Від себе обіцяю надалі ретельно контролювати цей етап та розробити систему правил та умов для тих з вас, хто наділі матиме бажання виступити організатором конусу на сайті.

А зараз надамо слово організатору та членам журі – Ганні Осадко, Наталі Клименко та Дані Рудик. З них Наталя Клименко зараз не є авторкою сайту (що відповідає побажанню деяких дописувачів), а Дана Рудик та Ганна Осадко – наші давні та дуже досвідчені авторки та перекладачки. У конкурсі вони участь на брали але слідкували за ним із самого початку і виносили свій вердикт автономно. Те, що склад журі не був відомий учасникам до останнього моменту, убезпечило їх від маніпулятивних впливів.

Дякую і вітаю переможця!


Організатор, Володимир Чернишенко

Дорогі друзі! Любі ГАКівці! Шановні Перекладачі! Я нині безмежно щасливий повідомити вам про завершення конкурсу на кращий переклад 66-го сонету Шекспіра українською мовою. Власне, трохи прикро, що все минулось, але ж я знаю, що ви залишаєтесь! І це головне.Коли мені спав на думку конкурс, я прагнув передусім активізувати на ГАКу перекладацьку роботу, знайти і згуртувати перекладачів, зацікавити ГАКівців художнім перекладом. Я з приємністю відзначаю, що усі мої бажання здійснились. Вісімнадцятеро душ засвідчили свою зацікавленість справою перекладу. Фактично усі подані на конкурс твори ставали предметом ретельного розбору і обговорення. По ходу виникали і вирішувались (що головне) проблеми віршування та перекладацтва. В цьомуплані хотів би особливо відзначити Андрія Д.М. та Галину Михайловську.

Жоден переклад не залишився без відгуків. Принагідно дякую за це Барракуді (читачу ГАКу) та Тарасові Шевченку-Задунайському. Без їхніх коментарів таневсипущої уваги все було б не так цікаво.

Чудово, що конкурс привабив на ГАК нових авторів, перекладачів. Насамперед це Ноель Даат, Іванка Подольська і Мавка (хоча, мені здається, ми старі знайомі :). Дехто вперше (принаймні на моїй пам’яті) звернувся до перекладів. Не буду перераховувати прізвища, бо доки їх не включено в хрестоматії – легко помилитись smile Сподіваюсь, тепер не лише перекладів на ГАКу, а й взагалі якісних перекладів на українську побільшає.

Добре, що долучилась до конкурсу „стара перекладацька братія” на чолі з Тарасом В’єнцом та Михайлом Карповим. Чудово, що приклад подав Маестро Кока. Долучився до нас і Микола Цибенко – поет з Дніпропетровська, автор збірки сонетів „Ожуг”. До речі, він зняв свій переклад з конкурсу.

Довкола Вільяма відбувся синтез світоглядів. Шекспір – багатогранник. Часом мені здається, що цілісного Шекспіра видно лише при накладанні усіх надісланих на конкурс творів. І стьобно-андеґраундних перекладів Тараса Шевченка-Задунайського, Джорджа (чи Георга), того ж таки Коки Черкаського. І лірично-барокових полотен Галини Михайлівської (особливо другої спроби), Мари, Віти, Мадагари Світозар, Ноель Даат. І міжчасових рішень Михайла Карпового, Андрія Д.М., Миколи Цибенка, Антоніни Аністратенко, Мавки. І кипучого обурення Тараса В’єнца та Олега. І навіть багатопланової екзистенції пана Миська. Все це є у Шекспіра, все це є Шекспіром.

Неймовірно складне завдання – обирати переможця. Думаю, в перспективі переможе український переклад. Наразі – оцінки журі.

Журі:

Ганна Осадко , поет, перекладач, редактор, кандидат філологічних наук

Як на мене, у перекладі поетичного твору необхідно передусім передати "Дух Твору", відтворити знакові символи, які є своєрідними сигналами часового, ментального, авторського бачення світу. Саме цього прагнув досягти перекладач: "Тому я і дозволив собі трохи відійти від букви оригіналу, щоб зберегти його дух (як я його розумію, звичайно)". Переклад змінювався, удосконалювався щодня – і те, що ми читали на початку конкурсу, вельми відрізняється від кінцевого варіанту. Це також свідчить про наполегливу і копітку роботу над словом автора перекладу.

Направду, остаточна версія перекладу 66 сонету – це результат ретельної праці, це самодостатній твір, у якому кожне слово використане влучно та доцільно.Відчувається, що п. Карповий працював не з підрядковим перекладом, а досконало володіє англійською мовою. Тут хочу навести цитату із рецензії andriy д.м., "Перекладач дуже уважно поставився до тексту. Я часом шкодував, що не знайшов чогось такого сам, читаючи текст вгорі. Але одні метафори - сестри інших". Справді, метафоризм, образний ряд перекладу Карпового ("де тупість набундючена в майстрах, де звуть простацтвом істини прості") видається досить яскравою. А це вказує на неабияке уміння відтворити закладену в оригіналі ідею на ґрунті національної літератури. Саме тому образи англійського класика у перекладі п. Карпового звучать так природно.

Також хочу відзначити й переклад Віти – сильний, добротний твір. Моє шанування!



Наталя Клименко, поетка

Вибiр мiй може здатися Вам дивним. Найбiльше сподобалися переклади Михайла Карпового та Миська Сергiя Васильовича. Пояснити чому саме вони не можу – то на рiвнi суто емоційного сприйняття. Ось так.

Дана Рудик , поет, перекладач, культуролог

Мій рейтинг перекладів Шекспіра є вельми суб’єктивним.. Особисто для мене у перекладі найбільш важливою є його тотожність, адекватність. Якими б ми прихильниками переспівів-адаптацій з національним ухилом не були, проте мені, наприклад, якось слабо бачиться Гамлет у свитці та юхтових чоботах, який з черепом у руці зітхає: «Мій бідний Юрко...» (Саме тому кожен перекладач повинен би оперувати достатніми знаннями з царини історії, філософії, естетики та літературно-мистецьких канонів).

Або ж той же принц датський, у наколках та фірмовому кліфті, який промовляє щось на зразок: «Якась в державі датській вариться х...ня» (це мій уклін у сторону аматорів переспівів-стьобів).

Переклади Шекспіра повинні б донести до читача (крім емоційного навантаження) певні історичні нашарування, іншонаціональні цінності. Звичайно ж, переклад не може бути ідеальною трансляцією з однієї мови на другу. Проте перекладач – це, передовсім, посередник і лише згодом - поет. Крім того, я вважаю, що Шекспіра треба перекладати не виходячи з особливостей цільової аудиторії, а, передо всім, максимально зберігаючи його стиль.

Саме тому я поділила твори, що були надіслані на конкурс на три групи: «Переклад», «Адаптація та переспів», «Пародія і стьоб».

Отож, яко саме переклади, максимально наближені до ориґіналу, хочу відмітити роботи наступних авторів: Noelle Daath, Микола Цибенко, Михайло Карповий, Тарас В’єнц, Маra.

Якщо ж говорити про адаптації та переспіви , то тут я хотіла б відмітити зграбні й поетично вправні тексти Галини Михайловської, Vit’и, Магадари Світозар, Мавки, творчий пошук andriy’a д. м., спроби Іванки Подольської, Антоніни Аністратенко та Олега.

Якщо йдеться про пародії та стьоби, то тут, звичайно ж, особливо треба відмітити Тараса Шевченка-Задунайського, а також Олександра, Georg’a і Коку Черкаського, якому – з погляду на потужний авторський креатив – можна вибачити його відступ від класичної форми сонету. Бо стьоб – він і в Африці стьоб. Отож, не будемо чіплятися до наших пародистів-гумористів із-за недотримання отих abba abba cdc dcd :).

Окремо відмічу рефлексії пана Миська на тему шекспірівського твору. Це навіть мене зворушило.

Отож, пропоную шановному журі оцінити авторів перекладів у цих трьох запропонованих мною номінаціях.

Моя пропозиція у номінації «Переклад»:

1 місце – ділять М. Цибенко та М. Карповий
2 місце – Noelle Daath і Тарас В’єнц
3 місце – Маra

У номінації «Адаптація та переспів»:

1 місце – Галина Михайловська
2 місце – Магадара Світозар і Vitа
3 місце – Мавка

У номінації «Пародія і стьоб»:

1 місце – Тарас Шевченко-Задунайський
2 місце – Кока Черкаський
3 місце – Олександр та Georgе

І, звичайно ж, квіточки і реверанс для п. Миська. Вдячна за увагу!
З повагою,
Д. Р.

!!! Зведені результати:
Оскільки троє членів журі зробили вибір на користь перекладу Михайла Карпового, то ми маємо честь оголосити пана Карпового переможцем.
Вітаємо! Приз переможець отримає поштою:)

Умови конкурсу:
1. Учасники, що є зареєстрованими авторами ГАКу (GAK) залишають свій варіант перекладу під власним аккаунтом.
2. Незареєстровані автори реєструються :). Або надсилають переклади на
адресу bio.cherv@gmail.com. Усі надіслані на конкурс переклади дублюються на даній сторінці.
3. Переклад робиться з оригіналу або підрядкового перекладу, зробленого Чернишенком В.
4. Конкурс триває з 25 лютого до 20 березня.
5. Можна подавати на конкурс твори інших авторів, але вони не можуть
бути визнані переможцями.
Призовий фонд: збірка сонетів Вільяма Шекспіра, видана в Стретфорді-на-Ейвоні; вручення на ІІІ Весняному Київському Книжковому Ярмарку або вислано поштою за бажанням переможця.
Переможець:
1. Переможцем вважається особа, чий переклад одностайно визнано найкращим усіма трьома членами журі.
2. У разі, якщо члени журі не дійшли згоди щодо найкращого перекладу,
його обирає Чернишенко В. з виділених членами журі творів.
3. Члени журі залишають за собою право по-всякому відзначати своїх
претендентів.

Підрядковий переклад:

Втомлений всім я кличу заспокійливу смерть (спокій смерті),
Бачачи гідність від народження приречену на злиденність,
І пусту нікчемність, що процвітає в радощах,
І найчистішу довіру (віру) зневажливо (непорядно) обмануту,
І позолочені почесті, що їх ганебно надають,
І цнотливу доброчинність (дівочу честь) жорстоко зневажену,
І справжню (істинну) досконалість несправедливо ображену,
І силу, котру затирає негідна (кульгава) влада,
І мистецтво, приречене владою на мовчання,
І тупість, що з напучуваннями перевіряє знання,
І чесну (простодушну) правдивість, названу дурістю (простацтвом),
І уярмлене добро в рабстві (на службі) у переможного зла.
Втомлений цим усім, я хотів би позбутися (відійти) від усього,
Коли б, помираючи, я не мусив би робити самотнім того, кого люблю (свою любов).

Розмір:
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/

Оригінал:

Tired with all these, for restful death I cry, -
As to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimm'd in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And gilded honour shamefully misplac'd,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgrac'd,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue-tied by autority,
And folly (doctor-like) controlling skill,
And simple truth miscall'd simplicity,
And captive good attending captain ill:
Tired with all these, from these would I be gone,
Save that, to die, I leave my love alone.

Конкурс завершено, проте нові переклади будуть лише вітатися smile
Результати прочитайте ТУТ :)

Джерело:

Категорія: Переклади | Додав: Volodymyr (23.02.2008) | Автор:
Переглядів: 383 | Коментарії: | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 24[1] 2 3 »
24.03.2008
24. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Переклад О.Тарнавського

(поза конкурсом)

Утомлений всім тим, я хочу вмерти,
Коли жебрак надармо жде заслуг,
І бідного потреб нічим не стерти,
Про чисту вірність вже заник і слух,
І гідність золота ганьбою вкрита,
І грубіян дівочу честь пом'яв,
І права досконалість перебита,
І силу на кульгавість світ зміняв,
Уста мистецтву влада затулила,
Безглуздя лічить вмілости талан,
Звичайна правда простоту зганьбила,
Добро в полоні — зло для нього пан;

Я втомлений всім тим, на смерть готов —
Та як залишу в самоті любов?


24.03.2008
23. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Перекладач: Георгій Пилипенко

(поза конкурсом)

Втомився жити я і кличу смерть,
Бо не сприймаю гідність у ярмі,
І ряджену нікчемну круговерть,
І тих людей, що зрадники самі,

І золото фальшивих нагород,
І покупців незайманих красунь,
Й ганебних ворогів шляхетних цнот,
І сильних, що покірно хрест несуть,

І язики, що в'яжуть у вузли,
І глупоту, що мудрощами звуть,
І чесність, що страждає від хули,
І добрість, що на злу штовхають путь,

Втомився жити. У ніщо б пішов.
Та як лишу саму мою любов?


24.03.2008
22. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Переклала: Яніна Базалій

Вщерть висотаний, к смерті лину в думці.
Як витримати? Гідність – жебраком.
Нікчеми – заошатнені безумці.
Чистіша віра стала на оглом.
І сором в злоті почестями вкритий,
І знівечений вкрай дівочий цвіт.
І розмисел стрункий на брехні збитий,
І міць кульгає під вагою бід.
І вправність розуму німа під гнітом влади,
І глупість хист гарує, як суддя.
І проста правда марна без принади,
І злу добро слугує без пуття.
Як жити? Животіти чи піти?
Та як тебе, кохана, вберегти?


24.03.2008
21. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Перекладач: Василь Сидь

Убитий всім цим, в смерті спокою благаю
Порядність бачучи повиту змалку в злидні
І ницу пустолобість, що в розвагах процвітає
І щиру віру, що розп’ята в безнадії
І золочені почесті, піднесені обманом
І честь цнотливу зганьблену пихато
І справжній ідеал отруєний дурманом
І силу, що зашморгує кульгава влада
І арт розмазаний провладним катом
І тупість, що майстрам мізки вправляє
І безкорисну чесність дурістю прозвану
І скорене добро, що зло ним заправляє
Спустошений цим всім, хотів би геть я відійти
Та вмерши, я б любов мою залишив в самоті


19.03.2008
20. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Переклала Галина Mихайловська

http://gak.com.ua/creatives/2/8673

Де заблукала, смертонько моя ? -
Вже надивився я на бідака,
На багача, що весь свій вік гуля,
На булаву в неправедних руках.
На віру, що міліє між загат
На покриток – хто відповість за глум?
На те, як помикає братом брат
На те, як тупість душить гострий ум.
На кобзарів, що їм утято спів,
На лицарів під муштрою кульги,
На неумійка, що цькує майстрів,
На те, як правду гноблять вороги.

Ой, смертонько, я б скрізь тебе шукав,
Коли б так дівчиноньку не кохав....


19.03.2008
19. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Переклала - Іванка Подольська

http://gak.com.ua/creatives/2/8676

1.

Стомився я і кличу смерть спасенну.
Набридло бачити, як все горить на прах.
Заслуги визнають лише воєнних,
А вірність й цнота вже зазнали крах.
Гордяться дурні золотом фальшивим,
А мудре слово кинуте на дно.
Небесний дар зробили нечестивим
І над усім лиш торжествує зло.
Мистецтво зараз перед деспотом у страсі,
Безумство нице вже показує чоло.
Ми пристрасть й золото знайшли в одному класі,
А благо служить в рабстві перед злом.

Спокійно зараз у труні б я ліг на віки,
Коли б цей спокій не приніс тобі лиш муки.

2.

Втомило все. В сльозах я кличу смерть.
Дивлюся, як добро у пустці народилось.
І бачу радість, що рознесли в вщерть,
І як від віри людство відхрестилось.
І як гордяться златом чужаки,
І честь дівочу грубо спотворили.
Всі портить досконалість мастаки
І мужність стала зовсім тут без сили.
Мистецтво мусить на поступки йти
І тільки дурні контролюють вміння.
Простий позбувся назви простоти
І вже й в добро пустило зло коріння.

Я б світу цього радо залишив,
Та цим б тебе, єдину, засмутив.

3.

Змінився світ. Стомився я від нього.
Бо бачу, як народжується страх,
Як люди відрікаються від Бога
І лиш прокльони зараз на устах.
Прикрас фальшивих в кожного багато.
Вже гордості немає на землі.
Спалили все, собі зробивши свято,
І захисту немає в цім теплі.
Краса схиляє голову невтішно,
Тупі "митці" беруть її на сміх.
І буть звичайним зараз просто грішно,
Хоч обійди ти тисячі доріг.

Цей світ покинути – єдина лиш надія.
Та в ньому лишиться моя солодка мрія…


18.03.2008
18. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Переклад Магадари Світозар

http://gak.com.ua/creatives/2/8580

О, смерте, де ти? Так цей світ набрид!
Тут боже та й не може прорости,
Тут в радощах цвіте нікчемний рід,
Тут віра розіп’ята на хресті,

Тут золото клейнодів – ворогам,
Тут цнота не ступає на рушник,
Тут істинній красі не зводять храм,
Тут сильний духом в слабості поник,

Тут мовчки жити змушений митець,
Тут курку вчить премудростям яйце,
Тут правда спить поміж німих сердець,
Тут зло добру чимдуж плює в лице.

Померти хочу - так набрид цей світ,
Та тут мого кохання первоцвіт.


12.03.2008
17. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Переклала: Мавка

http://gak.com.ua/creatives/2/8555

Втомило все, про тиху смерть молю я, -
Дивлюсь, як гідність гине у нужді,
Нікчемність квітне в радіснім вбранні,
І віра щира зречена в біді,
І сором прикрашає ордени,
Дівочу честь продажність сплюндрувала,
Страждає бездоганність від ганьби,
І квола влада силу підірвала,
Вельможі палять творчість на вогні,
Контроль для знань - отруєна стріла,
Плямує правду ница простота,
Знесилене добро в ярмі у зла:
Втомило все, втечу від цього геть,
Та ні, кохану усамітнить смерть.


12.03.2008
16. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Перекладач: Дмитро Павличкo

(поза конкурсом)

Я кличу смерть, дивитися набридло
На жебри та приниження чеснот,
На безтурботне і вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот,
На честь фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишноті,
На вірність, що підлоті навдогоду
В прах обертає почуття святі.
І на мистецтво під п'ятою влади,
І на талант під наглядом шпика,
І на порядність, що безбожно краде,
І на добро, що в зла за служника.
Я від цього всього вмирав би й нині,
Та жаль лишити друга в самотині.


11.03.2008
15. Володимир Чернишенко (Volodymyr)
Перекладач: andriy д.м.

http://gak.com.ua/creatives/2/8543

Стомивсь я всім, спочину в смерти жду, -
Дивлюсь: народжена у жебрах честь,
От в шати свят вдягнули хіть пусту,
От віри чистої зрікання жест,
От почесті відзнак (сюди б - ганьбу!),
От бруд повій колишніх цнот дівчат,
От справжню досконалість світ забув,
От сила від вагання влад втрача,
От керівник митцю зв`язав язик,
От псевдонауковий знань контроль,
От звуть простацтвом істини ази,
От добре - раб, а зло - над ним король:
Стомивсь я всім, й зійшов би в смерть тому,
Та кину цим любов мою саму.


[1-10] [11-20] [21-24]
Вхід
Логін:
Пароль:

Пошук

Видання

Статистика

На сайті всього: 0
Гостей: 0
Користувачів 0

Друзі
Українські Молоді Поети Літературний
форум
Авторський проект Камінець

Rambler's Top100