Людина вимовляє безліч слів з різними значеннями, вкладає в слова різні наміри – реалізовує думку народжену в емоції. Здається все просто і банально. Та якщо повірити, що слово живий організм, який має певне життя, протягом нього – розвиток і кінцеву мету(бо для чогось же слова вимовляються) то починаєш помічати, що сказане збувається. І думаєш - невже сила думки, справді є!? А таки є. Усвідомлюючи це, людина вже не вірить свято в долю, а вимальовує свою долю власними думками та побажаннями. А будь яку випадковість сприймає, як прямий зв'язок своєї думки і Цілого Всесвіту, котрий всіляко сприяє особистому розвитку. Бо все що стається, стається на краще, яким би не було це «все». Головне – успіх – не сила, а терпіння. Сила у терпінні….


Камінець – людина. Майстерня – Всесвіт. Слово – Життя. Людина - «коваль» свого Життя.


Зазвичай людина, не надає великого значення власним словам, використовуючи їх як «інструмент спілкування», на доданок, до жестів та міміки. А думки стають байдужими і з острахом губляться у просторі Вічності, яка зберігає в собі враження від них. Зберігає і відтворює на чийсь заклик. Певно, свого часу(тай зараз) люди дуже були проти війни, негараздів, болю, біди…. Саме тому вони і є . Бо думка завжди відтворює слово, а слово реалізується наміром, намір – дією. Стовідсотково впевнена, що якби людство було – за мир, за прекрасне майбутнє, за радість, за щастя…. То реалізована думка приносила б розуміння та реальність іншої якості життя. То виходить, що людині(розумній істоті) треба просто навчитися правильно думати. Правильно думати – бути Щасливим.

Звісно, правильність у кожного з нас вимальовує окремі стандарти, але це тільки тоді, коли вирізняєшся від решти людства і Природи чужинськими інстинктами. І як тільки-но усвідомиш себе частиною Цілого, то одразу правильність набуває однієї мети – Жити Щасливо і в Щасті. Людина – «коваль» свого Щастя.

Давайте думати краще, бо від цього залежить наше майбутнє, яке на цілу вічність може стати теперішнім. І не тільки тому, що з вуст лунатимуть красиві слова, а тому, що те озвучене Прекрасне стане загальною метою – Любити, Любити один одного, любити Природу, таким чином любити себе як Творця власного, але Спільного Життя.


Мета проекту – відродження духовних цінностей.

На даному етапі розвитку проект несе в собі таке завдання: віднаходити «часточки людської свідомості» аби об’єднати їх у спільних друкованих виданнях, художньо-публіцистичного характеру.

На разі закінчилася робота над першим числом антології під назвою




Звернення