| Перлина | Дата: Середа, 20.02.2008, 11:21 | Повідомлення # 1 |
Меркурій
Група: Админ
Повідомлень: 102
Репутація: 1 [2%]
Статус: Offline
| Бувають моменти, коли не відчуваєш себе у Всесвіті Планетою, лише її
блідим відбитком... Інколи, ховаєшся від миті почуттів, котрі не приховують
несказаних слів – мовчиш, а може - кричиш та тебе не чують.
І взагалі момент не доречний, коли є хвилина. Позбуваюсь хвилини і
гублюсь у безмежному просторі миті - Вічності.... і розумію, що та Вічність – Слово.
Найперше було Слово, і Слово було - Бог(Любов). Хіба у Любові є межі, чи рамки, чи кордони.... ось вони крила душі. Літаєш думкою - Птахом сизокрилим, відпочиваєш Метеликом у лоні Квітки безкрайого поля Життя...
Слово без кордонів!
Я одна з тих, котрі марять Словом.... і дозволяють собі втілювати звук думки. Коли думка звучить відбуваєься щось неймовірне – народжується той, чи інший твір.
Дивно, хоча. Цілком нормально, що автор прагне свого доповнення читачем. Бо інакше немає сенсу писати. Але в той же час відкриваючи кожну букуву, як окрему складову цілого світу, що зветься – СЛОВО, відчуваєш енергію наповнену Волею. А та Воля є Силою звичайної емоції наділеної можливістю відкривати себе все глибше і глибше.....
Наче, маленька душа особистого Всесвіту. І зрештою особистіть набуває спільного розуміння у окремих людях. Отак ми знайшли один одного – автори проекту Камінець.
Кажуть, що найцінніші камені створені з найчистіших людських душ. То може, каміння то і є Люди...!?
І думаєш – пустеля недарма наповнена піском, бо пісок – у минулому Камінь. А фантазія дає можливість стати Перлиною. Треба тільки навчитись щиро блищати, так по-дитячому наївно і мило виблискувати на Сонці крізь Воду, таким чином створюючи Реальний Міраж. Немає такого безумця, котрий не назвав би себе генієм, а своє любе безумство – геніальністю. От і я кажу: Слово – фізичний Всесвіт – живий Організм. І його функціональність залежить від правильного порядку букв, а букви, як окремі планети - формуються звучанням ще несказаної думки – мовчання. Тому немає слів бо є Слово – «ДНК Вічності». А спадковість прямолінійно залежить від емоції, яка породжує думку. От і чи варто дивуватись «подвійній спіралі». Адже людство вже цілу Вічність записує один єдиний код – Любов. Усі списані книжки – дія Слова і втілення думки народженої Емоцією. Емоція – невидима Енергія – Сила, котра приводить у рух організм, бо лише так він стає Живим.
Давайте думати краще! Саме тоді кожна думка про Прекрасне записуватиме Букву Любові.
Наука, релігія, історія, політика – усе це є філософія. Можна жити за межами політики, можна жити за межами релігії…. Але як можна жити за межами Любові перебуваючи в Її обіймах?
Тож кожне сказане людиною слово - втілення реальності – що душа відчуває, те і вуста говорять. Об’єднуючи напрямки життя починаєш розуміти їх спільність – наука – розвиток логічного мислення; історія – просторове розуміння логіки; релігія – еволюція(духовне досягнення/відкриття, що розвиває хід логіки); політика - еволюція логіки. Але так, чи інакше – це прагнення удосконалитись. Світ недосконалий тільки з однієї причини - із-за нашої невдоволеності бути такими, як ми є насправді. А насправді ми є Єдиним Організмом - Істота на шляху вічного розвитку та доповнення Собою(один одним).
І перше досягнення на шляху удосконалення робить кожна особистість – думає. Від думки не залежить світ, але створюється саме її силою.
Давайте думати краще! Саме тоді кожна думка про Прекрасне записуватиме Букву Любові.
Наповнена позитивом Свідомість – написана Любов’ю книга.
Наповнена позитивом Свідомість - втілена Любов’ю дія.
Наповнена позитивом Свідомість - реальність.
Дивно, хоча. Цілком нормально, що творець прагне свого доповнення Своїм Творінням. Бо інакше немає сенсу Творити. Але в той же час відкриваючи кожну букву, як окрему складову цілого світу, що зветься – СЛОВО, відчуваєш енергію наповнену Волею. А та Воля є Силою звичайної Емоції наділеної можливістю відкривати себе все глибше і глибше.....
Наче, маленька душа особистого Всесвіту. І зрештою Особистість набуває спільного розуміння у окремих людях…
Кожна людина глибоко в душі - дитина. Тому смійтеся голосно і щиро...
|
| |
| |
