http://www.gak.com.ua/creatives/2/9055

Безгоміння. Я до рампи вийшов,
Дай-но я до неї пригорнусь,
Щоб вловити те, що мовить тиша -
Вісточку з майбутнього якусь.

Бо нічна пітьма, немов роззява,
Крізь біноклі в тисячі осіб
Цілиться. Послухай, Отче Авва,
Хай, як чаша, обминуть усі.

Все ж твоя задумка вперта - люба,
Зголошусь тому зіграти роль.
Але ж драма… Помста, жахи, згуба…
Хай їм чорт - тим перехрестям доль.

Графік дій малюю, як картини,
Неминучий факт – остання путь.
Я один. Світ в фарисействі гине.
Жити важко. Від цього і мруть.