http://www.gak.com.ua/creatives/2/8926

Гомін стих. І я на сцену вийшов,
До одвірка притулив чоло,
Прислухаюсь – може, скаже тиша,
Що зі мною трапитись могло б.

Хижий морок цілить в мéне грізно,
Дулами біноклів із ніде,
Авва Отче, поки ще не пізно -
Хай мене ця чаша обійде.

Полюбивши намір твій затятий,
Граю роль покірно, не кляну,
Час нову виставу представляти -
Іншим дай цю участь навісну.

Розпорядок дій, на жаль, відомий,
І кінець шляху не відвернеш.
Світ у фальші. Самота і втома.
Існування - ігрище сумне.