"Почему Вы поставили точку после "притих"?" - Це дві окремі дії, як і в оригіналі. Звісно, можна було поставити і кому для причинно-наслідкового зв'язку. Але мені, як автору, хотілося витримати цією крапкою паузу і цим самим увиразнити, а також урівноважити за значенням два словосполучення в окремі речення. Якби "ой" хотілося втиснути, то будьте певні, цей вигук там був би, але для такого виру емоцій потрібна не крапка, а знак оклику.
"Почему Вы поставили после "очей" поставили запятую, а не точку?" -
А ось друга строфа, то одна дія. "Зоряні очі" - Ви праві, очі з неба -очі спостерігачів чи глядачів. Але все відбувається з волі Божої, тому і не ставлю кому, а лише крапку, бо інакше не зовсім зрозуміло, а що тими зоряними очима автор хотів сказати? Де вони взялися і звідки? І навіщо? А так - з веління Бога. Тому потім герой і просить покласти правицю на плече, щоб усе, що судилося відбулося і далі з волі Господньої. Та і взагалі тут двозначна картина. Якщо ви зрозумієте, що проваду Вам паралелі: сцена - життя, актор - людина в житті, глядачі - зорі...
"Почему Вы поставили (именно) запятую после "полем"?" - для смислового навантаження на словосполучення "не моїм". Річ у тім, що у кожного свої можуть бути асоціації з життєвим шляхом, тому не на поліі акцентування, а на тому, що воно у героя не таке могло бути - не його ("не моїм").
Щодо драми, то драма - не все життя, як на мене, а тільки одна із стежин полем (життям), як на роздоріжжі з камене і написами.
А останній рядок - спочатку вагання? Він ставить багато питань, але дає однозначну відповідь, що не все так просто. І якщо роки можна ще назвати кроками (вперед-назад-вліво-вправо-навскоси), то якраз саме життя ще складається із зупинок, перепочивань, думок.., словом, життя складається з життя, а тому воно не просто одні кроки.
Дякую за рецензію, Серенусе!
