| Автор перекладу - Кока Черкаський http://gak.com.ua/creatives/2/8912 Гудіння стихло. Я уже на сцені. Об двері сперся. Пусто в животі. Я підкидаю вгору мідний пенні, Щоб знати, що чека мене в житті. Супроти мене чорна темінь ночі, І я молюся до свого Отця : Нехай моя душа не скровоточить, Нехай мене минує чаша ця ! Я так люблю усі твої приколи І ролю цю зіграю до кінця, Та зараз я благаю, як ніколи : Позбав мене тернового вінця. Я борсаюсь в житті, як муха в клеї, Як не помреш – опинишся в тюрмі... Я тут один, всі решта – фарисеї. Життя прожити ? Спробуйте самі.... |