Втомило все, про тиху смерть молю я, - Дивлюсь, як гідність гине у нужді, Нікчемність квітне в радіснім вбранні, І віра щира зречена в біді, І сором прикрашає ордени, Дівочу честь продажність сплюндрувала, Страждає бездоганність від ганьби, І квола влада силу підірвала, Вельможі палять творчість на вогні, Контроль для знань - отруєна стріла, Плямує правду ница простота, Знесилене добро в ярмі у зла: Втомило все, втечу від цього геть, Та ні, кохану усамітнить смерть.
