Стомивсь я всім, спочину в смерти жду, - Дивлюсь: народжена у жебрах честь, От в шати свят вдягнули хіть пусту, От віри чистої зрікання жест, От почесті відзнак (сюди б - ганьбу!), От бруд повій колишніх цнот дівчат, От справжню досконалість світ забув, От сила від вагання влад втрача, От керівник митцю зв`язав язик, От псевдонауковий знань контроль, От звуть простацтвом істини ази, От добре - раб, а зло - над ним король: Стомивсь я всім, й зійшов би в смерть тому, Та кину цим любов мою саму.
